Чи впливає інтернет і штучний інтелект на нашу пам’ять?

Пошукові системи, GPS-карти та інші технології можуть змінювати нашу здатність навчатися та запам’ятовувати інформацію. Тепер вчені досліджують, як на це впливатиме штучний інтелект.

Житель Техасу Адріан Ворд дев’ять років без проблем орієнтувався у рідному Остіні. Однак, коли минулого листопада його телефон зламався, і Apple Maps перестали працювати, він несподівано виявив, що не може знайти навіть будинок свого друга. Це змусило його усвідомити, наскільки сильно він покладався на навігатор.

Дослідження показують, що багато людей перестають запам’ятовувати інформацію, якщо знають, що можуть знайти її в Інтернеті. Це явище навіть отримало назву "цифрова амнезія".

Але чи справді технології погіршують нашу пам’ять? Вчені мають неоднозначну відповідь. Дослідження показують, що Інтернет може впливати на окремі когнітивні навички — наприклад, люди, які використовують GPS для навігації, гірше запам’ятовують маршрути. Однак переконливих доказів того, що цифрові технології загалом руйнують пам’ять, немає.

"Заяви на кшталт 'Google робить нас дурнішими' — це перебільшення", — каже Елізабет Марш, дослідниця пам’яті з Університету Дьюка.

Ще у 2011 році психолог Бетсі Сперроу довела, що люди, стикаючись із складними питаннями, автоматично думають про Інтернет як джерело відповідей. У її експерименті учасники гірше запам’ятовували інформацію, якщо знали, що її збережено на комп’ютері. Це явище отримало назву "ефект Google" — використання Інтернету як зовнішню пам’ять.

Однак пізніші дослідження не змогли відтворити ці результати, що поставило під сумнів достовірність відкриття. Попри це, чимало вчених вважають, що ефект Google справді існує, адже люди часто покладаються на цифрові джерела замість того, щоб запам’ятовувати інформацію самостійно.

Розвиток штучного інтелекту, зокрема чат-ботів на основі великих мовних моделей (LLM), може впливати на пам’ять ще більше, ніж традиційний пошук в Інтернеті. Наприклад, дослідники припускають, що такі інструменти можуть зробити людей "когнітивно ледачими", а також сприяти формуванню хибних спогадів.

Існують вже і більш радикальні приклади — наприклад, цифрові аватари померлих людей, створені за допомогою ШІ. Вони можуть говорити те, чого реальна людина ніколи не говорила. Це змінює не лише пам’ять окремої людини, а й те, як майбутні покоління сприйматимуть історію.

Попри хвилювання щодо впливу технологій на пам’ять, науковці наголошують, що сьогодні немає доказів того, що Інтернет або ШІ викликають масове погіршення пам’яті. Часто причиною таких відчуттів є природне старіння або інформаційне перевантаження.

"Люди думають, що їхня пам’ять погіршується, але насправді вони просто намагаються запам’ятати більше, ніж раніше", — пояснює Марш.

Проте вчені продовжують досліджувати, як розвиток ШІ може впливати на наші когнітивні здібності. Враховуючи швидкість змін у цій сфері, відповіді на ці питання можуть з’явитися вже незабаром.

Авторка: Дар’я Бровченко