Як штучний інтелект впливатиме на рівність багатства?

Протягом більшої частини 20 століття нерівність доходів знижувалася, але з 1980-х років почала зростати. Це вимірюється через частку доходу, що припадає на найбагатший 1% населення. За цей період ця частка подвоїлася як у Китаї, так і в США, збільшилася на 50% в Європі та на третину в усьому світі.

До цього часу економіка здебільшого контролювалася індустріалізацією, але з 1970-х і 1980-х років капітал почав домінувати через зростання глобалізації, зміни в оподаткуванні, що знизили прогресивність, та швидке введення технологічних новацій.

Перша революція комп’ютерів та персональних комп'ютерів була лише початком, за якою пішли Інтернет та Всесвітня павутина. Тепер штучний інтелект (ШІ) починає справляти значний вплив як наступна технологія загального призначення.

Куди може призвести розвиток ШІ і як він змінить розподіл доходів?

В статті, опублікованій в журналі Heliyon, двоє китайських дослідників роблять висновок, що хоча зростання автоматизації на основі ШІ в економічному виробництві посилить нерівність багатства, ситуація є більш складною, і інші фактори допоможуть пом'якшити ці відмінності, наприклад, технології, що підвищують ефективність капіталу, та технологічний прогрес .

Згідно з їх числовим аналізом, автори стверджують, що заохочення технологічного прогресу ШІ зазвичай сприяє зростанню економічного виробництва та поліпшенню соціального добробуту.

"ШІ має стати новим каталізатором економічного розвитку в Китаї, вносячи нову життєву силу в економіку", пишуть вони.

"Подальший числовий аналіз показує, що політика, яка сприяє технологічному прогресу ШІ, загалом сприяє зростанню виробництва та покращує добробут."

Хоча це питання вивчалося неодноразово, нове дослідження Фан Лю з Економічної школи Чанжоуського університету та Чена Лянга з Школи фінансових технологій включає кілька нових доповнень для вирішення прогалин попередніх досліджень.

Команда розширила свій аналіз впливу ШІ, додавши вивчення доходів від майна та нерівності багатства, оскільки заможні люди мають більше можливостей отримувати дохід порівняно з менш заможними. Вони використовували дані з Китаю — країни, що швидко розвивається, і застосували модель «динамічної загальної рівноваги гетерогенних агентів у безперервному часі», яка враховує різні завдання, що виконуються під час виробництва.

Їх модель використовує безперервний час, а не розбитий на окремі періоди, такі як квартали або роки, що дозволяє застосовувати диференціальне та інтегральне числення. Вони використали модель вічної молодості, розроблену Олівером Бланшаром у 1985 році, яка враховує кінцевий вік та індивідуальні відмінності в життєвих циклах, тенденціях доходів і смертності населення.

Команда побудувала свою модель, припустивши, що всі люди в економіці мають рівні можливості для заробітку як на ринку праці, так і на ринку капіталу протягом усього свого життя. Смертність серед індивідуумів змодельована як процес Пуассона, при якому рівень смертності відомий, але окремі смерті можуть відбуватися випадковим чином.

Штучний інтелект є складним і багатогранним фактором. Оглянувши різні спроби визначити, що саме являє собою ШІ, автори пишуть:

"Ці суперечливі погляди підкреслюють невідповідності та нерозв'язані дебати в сучасних дослідженнях". Крім того, "ефекти ШІ не є однаковими і можуть суттєво варіюватися між розвиненими та ринками, що розвиваються."

Зосередившись на Китаї, команда змогла зменшити широкий діапазон та наслідки впливу ШІ. Після значних математичних розрахунків вони використовували китайські дані для калібрування своєї моделі, вибравши 2010 рік як базу для динаміки моделі та емпірично підігнавши п'ять параметрів і чотири індикатори для рівнів технологій.

Технологічний прогрес, нейтральний до Хікса — це концепція, запропонована економістом Джоном Хіксом у 1932 році. Коли ми говоримо, що технологічний прогрес є "нейтральним", ми маємо на увазі, що ця технологія змінює процеси виробництва так, що це не впливає на співвідношення між працею (людською робочою силою) і капіталом (машинами або обладнанням).

Наприклад, уявімо собі фабрику, на якій працюють люди і використовуються машини. Якщо з'явиться нова технологія, яка підвищує ефективність і праці, і машин одночасно (наприклад, люди працюють швидше, а машини також працюють ефективніше), то це є нейтральним до Хікса технологічним прогресом. Тобто, технологія не змінює співвідношення між кількістю людей і кількістю машин, які використовуються для виробництва.

В результаті виробництво стає більш ефективним, але рівень використання праці та капіталу залишається збалансованим, і це не створює значної зміни у відношенні між ними.

Вчені побудували модель, яка показує, як технології, що не змінюють співвідношення праці та капіталу (так звані нейтральні до Хікса технології), можуть збільшити загальне виробництво в економіці, покращуючи продуктивність як працівників, так і капіталу.

Згідно з їхнім дослідженням, технології на основі штучного інтелекту (ШІ) дійсно сприяють економічному зростанню, але вони також збільшують нерівність багатства. Зарплати ростуть, але повільніше, ніж прибутки від капіталу. Це відбувається тому, що капітал (наприклад, інвестиції в ШІ) отримує більший приріст ефективності, ніж праця.

ШІ підвищує попит на капітал, оскільки бізнеси хочуть використовувати новітні технології для покращення своїх процесів, і тому зростають процентні ставки. Водночас великі технологічні компанії планують витратити величезні суми на розробку ШІ.

Такі зміни посилюють нерівність, адже капітал отримує значно більший приріст, ніж зарплати. Однак, якщо технології нейтральні до Хікса або підвищують ефективність капіталу, вони можуть сприяти більш рівномірному зростанню економіки і зменшити нерівність.

У підсумку, вчені пропонують китайському уряду вжити заходів для зменшення впливу цих дисбалансів. Вони рекомендують використовувати перерозподіл багатства і політичні рішення, які сприяють збалансованому розвитку, зокрема через підтримку технологій, які не впливають на нерівність багатства.

Авторка: Дар’я Бровченко

Джерело