Звіт Anthropic Education Report надає важливу інформацію про те, як студенти університетів використовують ШІ-систему Claude у своїй академічній діяльності. Це дослідження є одним із перших великих масштабних аналізів використання ШІ в реальному академічному середовищі, спираючись на один мільйон анонімізованих студентських розмов, що дозволяє зробити висновки щодо інтеграції штучного інтелекту в навчальний процес.
Результати показали, що студенти з дисциплін STEM (особливо інформатики) є найактивнішими користувачами інструментів ШІ. Студенти з комп’ютерних наук складають 36,8% усіх розмов, хоча вони займають лише 5,4% від загальної кількості бакалаврів у США. Водночас студенти бізнесу, медицини та гуманітарних наук значно рідше звертаються до використання ШІ, що вказує на повільніше прийняття цих технологій у таких сферах.
Дослідження також виділило чотири основні типи взаємодії студентів з ШІ: пряме вирішення проблем, пряме створення результатів, колаборативне вирішення проблем та колаборативне створення результатів. Ці типи використовуються приблизно в однакових пропорціях (23-29% від загальної кількості розмов), що свідчить про різноманітність у підходах до використання ШІ в навчанні. Пряме вирішення проблем і створення результатів є типовими для швидких запитів, а колаборативне вирішення і створення результатів демонструють більш глибокий, взаємодійний підхід.
Одним з основних напрямків використання ШІ серед студентів є створення та вдосконалення навчальних матеріалів (39,3% розмов). Це включає розробку практичних питань, редагування есе, узагальнення академічного матеріалу. Крім того, студенти часто використовують Claude для отримання технічних пояснень та вирішення завдань, зокрема для налагодження коду або розв’язання математичних проблем (33,5%). Однак є певні ознаки, що частина цього використання може бути пов’язана з обманом у навчальному процесі, що потребує подальшого вивчення.
Щодо розподілу використання ШІ між академічними дисциплінами, то комп’ютерні науки та природничі науки займають лідируючі позиції з точки зору частоти використання Claude. Водночас дисципліни, як-от гуманітарні науки, бізнес і медицина, використовують ШІ значно рідше. Це може бути пов’язано з вищою обізнаністю студентів з цих дисциплін про можливості ШІ, а також з тим, що система Claude є більш ефективною в підтримці завдань, характерних для STEM-галузей.
Аналіз когнітивних завдань, які студенти делегують ШІ, виявив, що найбільше використовуються вищі когнітивні функції, такі як створення і аналіз (39,8% і 30,2% відповідно), що відповідає завданням високого рівня, таким як створення проектів або аналіз складних концепцій. Натомість меншою мірою делегуються завдання на рівні запам’ятовування чи розуміння, що піднімає питання про можливі ризики для розвитку основних когнітивних навичок у студентів, якщо вони надто покладаються на ШІ у вирішенні складних завдань.
Загалом, результати цього дослідження свідчать про те, що ШІ може значно підтримувати навчальний процес, проте з’являються серйозні питання щодо академічної доброчесності та розвитку критичного мислення у студентів, якщо вони делегують важливі когнітивні функції штучному інтелекту. Це вимагає нових підходів до оцінювання навчальних результатів і академічної політики в умовах все більшого впровадження ШІ в освітній процес. Подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти, як студенти і викладачі використовують ШІ, а також як ці технології впливають на ефективність навчання і розвиток академічних навичок.
Авторка: Дар’я Бровченко
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.